Конвенцію з прав людини ратифіковано Законом України N475/97-ВР від 17 липня 1997, а згідно статті 19 Закону України  «Про міжнародні договори України »,  чинні міжнародні договори України є частиною національного законодавства і якщо в ньому встановленно інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору .

У Постанові про зміну запобіжного заходу на взяття під варту Юлії Тимошенко, суддя Кірєєв як на підставу цього рішення посилається на порушення підсудною порядку засідання, невиконання розпоряджень головуючого, проявляння зневаги до учасників судового розгляду та вчинення дій направлених на перешкоджання встановлення істини у справі, зокрема перешкоджання допиту свідків. Крім того Кірєєв посилається на відмову підсудної вказувати місце постійного проживання, при цьому вказавши що за відомою суду адресою направлялися листи, які поверталися до суду  в зв’язку закінченням терміну зберігання. І головне, що врахував суддя – це те, що Тимошенко обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Згідно пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року № 1-23/2003 (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) уповноважені законом органи можуть застосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити, а «тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.»

Зазначене положення «Кримінально-процесуального кодексу України відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, якою передбачена можливість застосування запобіжного заходу у вигляді арешту, зокрема, з метою запобігання вчиненню особою правопорушення чи її втечі після його вчинення.»

 Стаття 5 Конвеції з прав людини встановлює , що «нікого не може бути позбавлено  свободи»  крім   випадків, коли  особа засуджена судом,  за невиконання вимоги (припису) суду, для допровадження до компетентного органу, для запобігання скоєння правопорушення (злочину) чи втечі,  розповсюдження інфекційних хвороб тощо.

Як вбачається з Постанови про зміну запобіжного заходу, підстав для взяття під варту Юлії Тимошенко не вбачається, а вказані порушення такими не є .

Таким чином, в діях Радіона Кірєєва вбачаються ознаки злочину передбаченого статтями 371 (завідомо незаконний арешт) та 375 (постановлення суддею завідомо неправосудної постанови) Кримінального Кодексу України, за що передбачено позбавлення волі на строк до десяти років.