|
Спостерігачі з залу Високого суду в Лондоні суду повідомили, що суддя назвав позов Фірташа до Kyiv Post “майже зловживанням процесуальними нормами».
Оголошения вердикту Магістра Високого суду Джона Леслі може покласти край процесу в справі стосовно статті від 2 липня, в якій йшлося про звинувачення в корупції та конфлікті інтересів навколо газотрейдерського бізнесу.
Це рішення вже назвали перемогою для свободи слова в усьому світі і ударом по так званому "наклепницькому туризму", коли багатії зловживають слабким захистом свободи слова в Британії та високою вартістю місцевих судових витрат, та подають позови з питань, що не мають стосунку до Британії.
За словами Росса Холла з лондонської PR-фірми Financial Dynamics, яку найняв Kyiv Post, головуючий суддя Леслі був категоричний своєму рішенні про те, що справа Фірташа не повинна розглядатись у судах Великобританії.
“Я дійшов висновку, що зв'язок з Великобританією, про що згадується у позові, є надзвичайно слабкий. У пана Фірташа тут навіть нема маєтку чи якого діючого бізнесу". Суддя Джон Леслі.
“Я дійшов висновку, що зв'язок з Великобританією, про що згадується у позові, є надзвичайно слабкий, - цитує слова судді Холл. - У пана Фірташа тут навіть нема маєтку чи якого діючого бізнесу. Мені не дали ніяких доказів його поїздок у цю країну, тривалості його перебування, якщо він сюди приїжджає і де він проживає. Нема нічого, щоб пов'язувало його з цією країною”.
Відзначаючи, що у Великобританії статтю було скачано лише 21 раз, Леслі відмітив, що її публікація в Англії взагалі була “обмеженою” та “незначною”, повідомляє Холл.
Більш того, Леслі за словами Хола, сказав, що “Усі докази та свідки в процесі мали б бути з поза меж Британії, і тому в жодному разі дозволяти цей судовий процес не можна. На мій погляд, це означає, що нам треба відмовитись від розгляду даної справи в нашій юрисдикції, оскільки серйозного ризику нанесення шкоди немає. Це не та справа, яку буде розглядати цей суд, і все це більше нагадує зловживання процесуальними нормами”.
Український мільярдер Дмитро Фірташ
Після того, як було винесено судове рішення, адвокати Фірташа попросили про право на апеляцію, на що, за словами, Холла суддя відповів наступне: “Ви маєте право просити про це і я даю відмову на це клопотання зараз, оскільки для цього немає достатніх підстав, і немає перспектив на успіх”.
Kyiv Post наразі не має можливості зв'язатися ні з Фірташем, ні з головним виконавчим директором його компанії DF Group Робертом Шетлер-Джоунсом, а ні з їхнім лондонським адвокатом Саймоном Смітом .
Окрім програшу справи, суддя Леслі зобов'язав Фірташа сплатити судові видатки Public Media (компанії, що видає Kyiv Post) та інших відповідачів у справі, зокрема, власника Kyiv Post Мохаммада Захура, головного редактора Kyiv Post Браяна Боннера та колишнього кореспондента Kyiv Post Джона Марона, автора статті, яка спричинила судовий позов. На даний момент, ці витрати приблизно дорівнюють $ 63 тис.
Згідно з позовом Фірташа, що був відхилений, стаття нанесла шкоду його репутації в Великобританії, де він спонсорував програму з вивчення української мови в університеті Кембридж, а також приймав участь в інших проектах. Фірташ є співвласником суперечливої компанії “РосУкрЕнерго”, що була газовим посередником між Росією та Україною.
Марк Стивенс, медіа-юрист з Лондону, що представляв інтереси Kyiv Post, назвав вирок “сонячним днем” для свободи слова у всьому світі. Стівенс відзначив, що Англію давно піддавали критиці зі сторони міжнародної спільноти за недостатній захист свободи слова у звяз'ку з законодовством про наклеп. Також значущим фактором є те, що англійські судді раніше охоче приймали позови щодо наклепу, які не були безпосередньо пов'язані з Великобританією.
Марк Стівенс, Mark Stephens, медіа-юрист з Лондону, що представляв інтереси Kyiv Post. (AFP)
Ситуація привела до сильного громадського руху в Британії з метою розширити захист свободи слова у законах про наклеп, а також покласти край так званому "наклепницькому туризму", який дозволяв багатим іноземним позивачам подавати переслідувальні позови в Лондоні проти ЗМІ та інших відповідачів, які не мають істотного стосунку до Англії.
"Це дуже важливо для глобальної свободи слова. Це один з найгірших випадків наклепницького туризму, з яким я стикався протягом останніх років, - сказав Стівенс про постанову суду 24 лютого.
"Це дуже важливо для глобальної свободи слова. Це один з найгірших випадків наклепницького туризму, з яким я стикався протягом останніх років, - сказав Стівенс про постанову суду 24 лютого. - Британія зазнала критики за свої закони про наклеп і схильність до заохочення 'наклепницькому туризму' та зараз приступає до вирішення цих проблем. Цей випадок чітко демонструє нагальну необхідність проведення цієї реформи".
Вирок судді Леслі може стати перепоною для подальшого подання подібних позовів, вважає Стівенс. Він також підкреслив, що вдачею для Kyiv Post є те, що його власником є Захур, котрий не пошкодував фінансів та часу для захисту незалежності журналістів. Тому, в цьому сенсі загроза отримати позов за наклеп залишається актуальною для свободи слова по всьому світу.
“Якщо мова би йшла про маленьку українську регіональну газету, блогера, фрілансера або неприбуткову громадську організацію, що обвинувачувалась у наклепі, навряд чи вона б змогла досягти подібного результату”, - заявив Стівенс. “Цей прецедент демонструє необхідність протистояти нахабам, що приїздять до Лондона зловживати нашим правосуддям”.
“Якщо мова би йшла про маленьку українську регіональну газету, блогера, фрілансера або неприбуткову громадську організацію, що обвинувачувалась у наклепі, навряд чи вона б змогла досягти подібного результату”, - заявив Стівенс. “Цей прецедент демонструє необхідність протистояти нахабам, що приїздять до Лондона зловживати нашим правосуддям”.
Українські медіа групи відзначають, що ця обнадійлива справа допоможе розвитку свободи слова і в Україні.
Члени організації зі штаб-квартирою в Лондоні "Стаття 19", що захищає свободу слова, тримають плакат "Захистить Лондон від наклепницьких туристів" перед будівлею Вищого Суда Лондона 24 лютого.
“Я не можу згадати справи, в якій українське ЗМІ успішно захистило себе у протистоянні з олігархом”, - заявила Наталія Лігачова, голова київського видання Телекритика.
“Я не можу згадати справи, в якій українське ЗМІ успішно захистило себе у протистоянні з олігархом”, - заявила Наталія Лігачова, голова київського видання Телекритика.
Посол Хосе Мануель Пінто Тейшейра, голова делегації Європейського Союзу в Україні, сказав: “Слід вітати будь-яке рішення незалежних судів, що посилює роль незалежних медіа. Свобода медіа та плюралізм є однією з ключових передумов для життєздатного громадянського суспільства. Kyiv Post здобув репутацію видання, що просуває такі цінності в Україні”.
Костянтин Квурт, член правління Інтерньюз Україна, громадської організації, що фінансується США для підтримки вільних ЗМІ, зазначає, що це рішення є знаком солідарності з українськими журналістами, які намагається працювати збалансовано, уникаючи самоцензури.
Це один з тих випадків, коли купити репутацію не настільки ж легко як пляшку віскі», каже Костянтин Квурт, член правління Інтерньюз Україна
«Рішення також показало, що незалежний суд здатен приймати рішення, які не залежать від грошей українських олігархів», каже Квурт. «Це один з тих випадків, коли купити репутацію не настільки ж легко як пляшку віскі».
Квурт каже, що головною метою позову було перешкодити журналістам повідомляти факти. «Українським олігархам не потрібна публічність; вони радше залишатимуться в тіні», сказав Квурт. «Це означає, що олігархи подуматимуть двічі перш ніж наступного разу судитися з українськими журналістами в Лондоні».
Вікторія Сюмар, яка очолює київський міжнародний Інститут масової інформації, організацію, що моніторить діяльність медіа, також привітала рішення британського суду відхилити позов Дмитра Фірташа до газети Kyiv Post.
«Я думаю, що Фірташ подав позов на вашу газету в першу чергу тому, що він побачив легкий та швидкий шлях використати шпаринки у британських законах для того щоб відбілити свою репутацію» - сказала Вікторія Сюмар, яка очолює київський міжнародний Інститут масової інформації.
«Я думаю, що Фірташ подав позов на вашу газету в першу чергу тому, що він побачив легкий та швидкий шлях використати шпаринки у британських законах для того щоб відбілити свою репутацію» - сказала Сюмар. «Мільярдер Рінат Ахметов виграв позов проти сайту Обозреватель у 2008 році, і при цьому Обозреватель навіть не захищав себе, і це створило прикрий прецедент».
Сюмар сказала, що відмова британського суду розглядати справу створить набагато кращий прецедент. «Я думаю, що це рішення допоможе українським ЗМІ, оскільки вони можуть вивчити цей випадок і зрозуміти, як успішно себе захистити якщо проти них подають позов у наклепі».
Відомий журналіст-розслідувальник Олег Єльцов зрадів новині. «Вітаю, - сказав Єльцов. – Я сподіваюся, що рішення суду стане чітким сигналом президентській адміністрації та їхнім друзям-газотрейдерам і дасть їм зрозуміти що вони не зможуть надалі приховувати інформацію про сумнівні газові угоди».
«Я думаю, що це рішення допоможе українським ЗМІ, оскільки вони можуть вивчити цей випадок і зрозуміти, як успішно себе захистити якщо проти них подають позов у наклепі», - сказала Вікторія Сюмар, яка очолює київський міжнародний Інститут масової інформації.
Інтернет-ресурс Єльцова Україна кримінальна мало не закрили у 2004 р. після того, як попередник РосУкрЕнерго, будапештська компанія Eural Trans Gas виграла у київському суді справу проти нього. Суд тоді наказав Єльцову сплатити компенсацію компанії у розмірі 100 тис. грн. Вердикт був пізніше оскаржений в Київському апеляційному суді, а після того Верховний суд відмінив штраф.
“Судова справа перетворила кілька місяців мого життя на суцільне пекло”, - каже Єльцов. Він відмічає, що й досі доморощені магнати сприймають медіа лише як піар компанії, що мають служити їхнім інтересам, а не об'єктивно висвітлювати події в своїх репортажах. “Їх політика — це “ніяких новин” або лише “гарні новини””, - каже він.
Ентузіазм Єльцова поділяє Тетяна Чорновіл, український журналіст, що спеціалізується на розслідуваннях. У 2007 найбагатший український бізнесмен Рінат Ахметов подав на неї до суду через серію статей, в яких вона розслідувала його молоді роки. Матеріали опублікував український сайт Обозреватель.
Чорновіл продовжує наполягати на своїй правоті і відмічає, що програш її видання та постанова виплатити Ахметову $100 тис. стали своєрідним додактовим фактором тиску на журналістів, що займаються розслідуваннями. Чорновіл зазначає, що часто саме цей аргумент використовують редактори та видавці аби відмовити журналістів від розслідувань таких впливових людей як Ахметов.
«А там справді є багато чого розслідувати, розмовляючи з людьми з його рідного селища Октябрьське [Донецька обл]», - каже вона.
Чорновіл згадує, що в 2007 році, керівництво Обозревателя прийняло рішення повністю проігнорувати позов, і навіть не зробити спроб захиститись. Чорновіл шкодує про це рішення, адже переконана, що шанси виграти у неї та Обозревателя все ж були.
Ще більш неприємними для неї стал події, що сталися рік потому коли власник Обозревателя Михайло Бродський, вибачився перед Ахметовим та прибрав статті з сайту, навіть попри те, що постанови місцевого суду про виконання рішення лондонського суду в Україні не було.
Тим більше несподіваним для Чорновіл став минулорічний дзвінок найбагатшого українця Ріната Ахметова для того аби «помиритися». Коли Чорновіл попередила Ахметова, що не збирається перед ним вибачатись, Ахметов сказав, що подзвонив не для цього. «Він повторив, що дзвонить помиритися», згадує Чорновіл.
Лігачова з Телекритики зазначає, що провідні телеканали в Україні «контролюються олігархами і часто повідомляють лише новини, сприятливі для їхніх власників, в той час як багато сумлінних українських журналістів і медіа не мають достатньо ресурсів для захисту в суді – українському чи набагато дорожчому британському».
«Це одна з найбліьших проблем для багатьох журналістів. Але існує багато неурядових організацій, які можуть їм допомогти та покрити ці витрати. Але також було б чудово, якби на заході припинили розглядати позови олігархів проти наших журналістів, які в багатьох випадках просто не можуть собі дозволити захиститись», - каже Лігачова.
«З одного боку, лондонський суд виніс справдливе рішення. Наші олігархи не повінні тягати журналістів до лондонського суду. Але з іншого боку, ніші власні суди повинні стати більш незалежними, адже їхня справедливість також багатьма піддається сумніву».
Вона додає: «З одного боку, лондонський суд виніс справдливе рішення. Наші олігархи не повінні тягати журналістів до лондонського суду. Але з іншого боку, ніші власні суди повинні стати більш незалежними, адже їхня справедливість також багатьма піддається сумніву».
Головний редактор Kyiv Post Браян Боннер каже, що сподівається, що Фірташ припинить позиватись з газетою, та прийме пропозицію газети викласти свою версію подій. Боннер зазначає, що автор статті Марон зробив все належне, аби зв‘язатись з Фірташем та його речниками перед тим як статтю, де було викладено звинувачення на адресу Фірташа з боку екс-прем‘єр міністра Юлії Тимошенко під час прес-конференції 1 липня, було здано в друк. Однак, ні Фірташ ні його представники так і не відповіли на запити Kyiv Post, а також не вказали на будь-які неточності в статті.
У відповідь на позов та на знак протесту проти «драконівських законів про наклеп» в Британії, Kyiv Post заблокував доступ до сайту газети з братанських інтернет-адрес. Це блокування залишиться увімкненим, допоки Фірташ не використає всі можливі спроби апеляцій, або поки британські закони не змінять, аби унеможливити подібні позови з боку іноземців.
Майк Харіс з лондонської організації Index of Censorship, що закликає до реформи законодавства про наклеп, заявив: «Український мільярдер спробував затягти українську газету до Лондона, аби позмагатись з нею тут у позові про наклеп. Суддя Леслі зробив правильно, що відкинув цей позов. Не може використовувати наші суди, аби шкодити свободі слова в інших країнах. Але тепер вже уряд має реформувати наші закони згідно до вимог 21 століття та провести цю реформу через парламент».
Директор громадської організації English PEN Джонатан Хейвуд зазначив, що безумовно це рішення суду є «хорошою новиною для свободи слова, але загроза позовів про наклеп все ще залишається. Феномен під назвою «наклепницький туризм» це форма юридичного переслідування, що заважає відповідальним журналістам говорити правду про владу. Цю проблему не вирішити поправками до законів. Парламент має змінити всю систему».
У свою чергу Сайл Лейн з організації Sense About Science говорить, що «журналісти з країн, де свободу слова тяжко виборювали, шоковані тим наскільки жорсткими є британські закони про наклеп і що їх можна використовувати проти людей в інших країнах. Поки у нас не буде чітких та ефективих механізмів захисту проти позовів про наклеп, люди по всьому світі не змоуть бути впевненими в своєму праві висловлюватись вільно».
Пітер Ноорландер із Руху юридичного захисту медіа в Лондоні каже, що це рішення суду може відбити охоту позиватись в Англії за винятком тих справ, які “міцно пов'язані з Британією та Уельсом”. Він також заявив, що вважає цю справу здатною призвести до змін у англійському законодавстві про наклеп.
Хоча Фірташ може продовжувати позиватися з Kyiv Post у інших судових інстанціях або навіть спробувати здійснити інший судовий позов у Лондоні, Стівенс вважає, що Фірташу було би доцільно відкликати свій позов і прийняти пропозицію Kyiv Post дозволити йому висловити свою позицію. В іншому разі, як сказав Стівенс, ця справа може перетворитися “показовий судовий процес” для реформи законодавства про наклеп. Якщо ця історія зробила “синець” Фірташу, то продовження судових резонансних позовів може обернути цей синець на “відкриту та кровоточиву рану”, сказав він.
Помічниця Стівенса Гелен Мейбеліз розповіла Kyiv Post, що суддя критикував сторону Фірташа за “помилкове та оманливе” використання лондонської адреси свого бізнес-помічника Шетлер-Джоунса у позові, який він здійснив до Лондонського суду. “Якби судові пристави Вищого Суду з'явилися би в офісах Найтсбриджа, то вони б повернулись звідти, почувши якусь нісенітницю. Це одна з принципових причин, чому у позовній формі вказується адреса”. Вона сказала, що насамкінець суддя прийшов до висновку, що всі чинники привели його до рішення про те, що Фірташ не має підстав захищати свої права в англійських судах.
http://www.kyivpost.ua
|