5 квітня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська звернулася до президента Віктора Януковича з проханням про помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

"Здійснюючи протягом року провадження у справі Луценка., можу констатувати таке. За час відбування основного покарання в місцях позбавлення волі у Луценка Ю.В. неодноразово фіксувалось погіршення стану здоров'я багатьма медичними фахівцями, що призвело до необхідності оперативного хірургічного втручання", - наголосила вона.

"На сьогоднішній день стан його здоров'я потребує постійного нагляду та контролю в спеціалізованих медичних закладах, ефективно забезпечити які складно в умовах відбування покарання", - додала Лутковська.

Вона також вказує, що станом на квітень 2013 року Луценко фактично відбув більшу частину призначеного судом покарання.

"Враховуючи Вашу, шановний Вікторе Федоровичу, позицію щодо необхідності гуманізації системи відбування покарання, а також зважаючи на європейські стандарти в галузі прав людини, які передбачають забезпечення ефективної медичної допомоги особам, що утримуються в місцях позбавлення волі, прошу Вас помилувати Луценка Юрія Віталійовича та звільнити його від основного покарання на підставі статті 85 Кримінального кодексу України", - йдеться у зверненні Лутковської.

Цього ж дня з проханням про помилування до Януковича звернувся екс-міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук.

Янукович, в свою чергу, звернувся до Комісії при президентові України у питаннях помилування з проханням невідкладно розглянути звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища. Комісія ж повинна розглянути ці звернення і внести свої пропозиції президенту.

У п’ятницю в партії УДАР повідомили, що на ім’я лідера політсили, Віталія Кличка, надійшла повістка про виклик до суду в адміністративній справі щодо блокування роботи парламенту представниками опозиції. В документі йдеться, що до Голосіївського районного суду Києва з адміністративним позовом до Кличка, лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка та лідера «Свободи» Олега Тягнибока звернулася громадянка Віра Іванова. Вона вимагає визнати неправомірними дії опозиційних лідерів щодо організації та блокування роботи Верховної Ради України.

Попереднє судове засідання призначено на 11 квітня на 17:00 за адресою: вул. Потєхіна, буд 14-а, каб. 35.

Того ж дня опозиційні фракції звернулися до генерального прокурора Віктора Пшонки із вимогою розслідувати обставини "виїзного засідання" Верховної Ради та притягнути до відповідальності причетних до нього. Автори звернення вимагають невідкладно провести розслідування обставин, що мали місце 4 квітня при проведенні засідання ВР в приміщенні на Банковій, та які містять ознаки захоплення державної влади, незаконного впливу на народних депутатів, а також перешкоджання діяльності народних депутатів. У разі виявлення правопорушень депутати вимагають вжити відповідних заходів прокурорського реагування та притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Крім того, цивільний позов через проведення засідання Ради у приміщенні комітетів на банкові подали громадські активісти. У позовній заяві зазначається, що рішення Верховної Ради повинні прийматися лише на пленарних засіданнях.

"Оскільки засідання на Банковій відбулося з порушенням Регламенту ВР, не в будинку Верховної Ради, без забезпечення доступу народних депутатів від опозиційних фракцій до участі у засіданні, без надання їм слова чи можливості обговорення проектів рішень, таке засідання не може вважатися пленарним в сенсі Регламенту Верховної Ради та Конституції України", - йдеться в їх заяві.

Із подібним позовом до Вищого адміністративного суду звернувся і член «Батьківщини» Микола Катеринчук.

Між тим, до опозиціонерів надійшло звернення з Печерського райуправління ГУМВС України в м. Києві про надання інформації щодо часу перебування та кількості членів партії, які брали участь в акції під Верховною Радою 2 квітня.

Та 5 квітня стало відомо, що голова правління "Газпрому" Олексій Міллер і керівник Europol Gaz Мирослав Добрут підписали в Санкт-Петербурзі меморандум про взаєморозуміння.

"Документ передбачає реалізацію проекту "Ямал-Європа 2" через територію Польщі в напрямку Словаччини та Угорщини потужністю не менше 15 млрд куб. м газу в рік. Техніко-економічне обгрунтування проекту має бути підготовлено протягом шести місяців", - йдеться в повідомленні «Газпрому».

Однак ввечері міністр державного майна Польщі Міколай Будзановський звинуватив представників російського газового монополіста у поширенні неправдивої інформації про підписаний меморандум..

"Я не згоден з коментарем "Газпрому", згідно з яким мова йде про створення нового проекту, це помилкова теза. Не згоден також з інформацією про збільшення постачань до Польщі через нову систему газопроводів. Ці інформації неправдиві і не відповідають технічній угоді, підписаною між "Європол ГАЗ" і "Газпромом", - сказав Будзановський.

Міністр підкреслив, що підписаний документ не зобов'язує Польщу будувати газопровід, і назвав його "технічним".

Будзановський сказав, що подібні угоди підписують багато компаній, які знаходяться під його контролем, зазначивши, що його не інформують про документи такого рівня.

EuroPol Gaz є власником газопроводу "Ямал-Європа" на території Польщі протяжністю 684 км. Основними акціонерами EuroPol Gaz є "Газпром" і польський газовий монополіст PGNiG SA.

Передбачається, що друга гілка буде побудована в 2018-2019 роках, а її пропускна спроможність становитиме 15 млрд куб. м (по "Ямал - Європа 1" можна прокачувати до 33 млрд куб. м).