КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
 

Справа: №   2а-1450/10/2670                                                            Головуючий у 1-й інстанції:  Васильченко І.П.

Суддя-доповідач:  Федорова Г. Г.  

  ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  "02" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

  Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

   розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року по справі заадміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 грудня 2009 року № 0005592330, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»(далі –позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі –відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 0005592330 від 25 грудня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 960,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 грудня 2009 року         № 0005592330, відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року та задовольнити його позов в повному обсязі.  

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції –скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом, участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою, ухвалення чи підписання постанови не тим суддею який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті  (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівне проведено перевірку господарської одиниці позивача, а саме: магазину «Космо», розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна,16 з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт  №003428 від 04.12.2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме: при перевірці в господарській одиниці позивача Книги обліку розрахункових операцій №2657006553р/2 від 13.10.2009 року (далі - КОРО) було виявлено незабезпечення в ній щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків за 30.10.2009 рік, 31.10.2009 рік, з 01.11.2009 року по 06.11.2009 рік (включно), 13.11.2009 рік, 23.11.2009 рік, 28.11.2009 рік, 03.12.2009 рік; при перевірці КОРО №2657006555р від 17.12.2008 року було виявлено незабезпечення в ній щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків за 20.09.2009 рік, 03.11.2009 рік, 04.11.2009 рік, 10.11.2009 рік, 11.11.2009 рік, 14.11.2009 рік, 25.11.2009 рік; при перевірці КОРО №2657007043р/1 від 14.02.2009 року було виявлено незабезпечення в ній щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків за період з 24.10.2009 року по 29.10.2009 рік (включно), 02.09.2009 рік, 03.09.2009 рік, 18.10.2009 рік, 19.10.2009 рік, 02.11.2009 рік, 08.11.2009 рік, 09.11.2009 рік, 12.11.2009 рік, 15.11.2009 рік, 16.11.2009 рік, з 18.11.2009 року по 20.11.2009 рік (включно), 24.11.2009 рік, 25.11.2009 рік, 27.11.2009 рік, 30.11.2009 рік, 01.12.2009 рік, 02.12.2009 рік.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято рішення № 0005592330 від 25.12.2009р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 960,00 грн..

Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, посилаючись на відсутність у відповідача правових підстав для його прийняття. Свою позицію мотивує відсутність обов’язку щоденного роздрукування фіскального звітного чеку тими РРО, які господарською одиницею позивача не використовувалися.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»        № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі по тексту –Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" (далі –Закон № 265/95-ВР), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек це документ встановленої форми що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.  

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до п. 3.2 цього Положення обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року № 107/5298, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обіг уведено в режимі реєстрації.

Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Згідно пунктів 1, 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Колегія суддів зауважує, що норми діючого законодавства (з урахуванням змісту вимог до реалізації фіскальних функцій в реєстраторах розрахункових операцій) вимагають лише обов'язкового друку фіскального звітного чеку за результатами робочої зміни РРО, однак не передбачають обов’язку щодо вчинення дій по щоденному вимиканню всіх встановлених в окремому торгівельному об'єкті реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відповідно до ч. 11 п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Kабінетом Міністрів України №199 від 18.02.2002 року (надалі - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п.17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям   зміни , в розумінні ч.15 п.2 Вимог, розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не спочатку робочого дня., на чому зокрема наполягає відповідач.  

Зважаючи на це слід зазначити, що необхідність друку Z-звіту відсутня навіть у разі ввімкнення реєстратора без реєстрації жодної розрахункової операції.

Вказані відповідачем дні, коли господарською одиницею позивача  не будо роздруковані        Z-звіти на реєстраторах розрахункових операцій, на вказаних відповідачем РРО не було зареєстровано жодної розрахункової операції. Вказані реєстратори взагалі не вмикалися. Таким чином, виходячи зі змісту вказаних положень Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою КМ України №199 від 18.02.2002 року, зміна роботи РРО не розпочалася, оскільки Z-звіт передбачає перенесення інформації щодо здійснених розрахункових операцій за робочу зміну, а відтак необхідність або ж обов'язок друку фіскального звітного чеку виключається.

Таким чином, твердження відповідача до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки  Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та  процесуального права, доводи апеляційної скарги  спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Суматра ЛТД»слід задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року – задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2010 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним (недійсним) та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 грудня 2009 року № 0005592330 – задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 грудня 2009 року № 0005592330.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

   Повний текст постанови складено та підписано –08.11.10 р.  

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12389845