АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3067/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 5, 20 Горобець О. К. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоФетісової Т. Л.суддівОхріменко Н. І. , Захарової А. Ф. при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відповідача на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, яким просив визнати дійсним та таким, що відбувся попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення у АДРЕСА_1 укладений 14.01.2011 між ОСОБА_7, як продавцем, та ОСОБА_6, як покупцем; визнати за ОСОБА_6 право власності на нежитлове приміщення, вартістю 608812,00 грн., площею 134 кв. м., та майстерню, площею 159,8 кв. м., розташовані у АДРЕСА_1 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, сторони якого досягнули домовленості щодо всіх його істотних умов та фактично його виконали.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.06.2011 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування указує на те, що суд неправомірно розглянув справу без повідомлення її сторін про дату, час та місце судового засідання. Суд не врахував, що спірний договір купівлі-продажу є попереднім договором, а основний договір не укладався, отже відповідні правовідносини між сторонами припинилися; сторони не досягнули згоди щодо всіх істотних умов договору.

Крім того до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_8, яка не є учасником справи, про залучення її апеляційним судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, з посиланням на те, що спірна нерухомість є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 (позивача) та ОСОБА_8, отже вирішення спору у даній цивільній справі може вплинути на права та обов'язки заявника.

Однак колегія судів, приймаючи до уваги положення ч.1 ст.35 ЦПК України про те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, положення ч.1 ст.292 ЦПК України про те, що особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, та ті обставини, що наразі спір у справі вирішено рішенням суду, яке заявник в апеляційному порядку не оскаржує, не вбачає підстав для залучення ОСОБА_8до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що сторони у справі уклали попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, досягнули згоди та виконали всі його істотні умови, продавець передав нежитлове приміщення, а покупець оплатив його вартість, що є підставою для визнання права власності на предмет продажу за покупцем.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що 14.01.2011 між ОСОБА_7, як продавцем, та ОСОБА_6, як покупцем укладено попередній договір купівлі-продажу згідно якого відбувся продаж продавцем покупцю за 608812,00 грн. нежитлового приміщення, площею 134 кв. м., та майстерні, площею 159,8 кв. м., розташованих у АДРЕСА_1

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень п.5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №671 (у редакції чинній на момент укладення 14.01.2011 спірного договору), договір купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеній в постанові від 30.01.2013 у справі №6-162цс12, яка в силу положень ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін.

Договір купівлі-продажу нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17.06.2011 належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності, - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :