ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Технобуд”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Строй-індустрія-1”

про  стягнення 16 637,88 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Ракітін С. П. –представник за довіреністю від 01.11.2009р.

від відповідача:  не з’явився

  СУТЬ СПОРУ:

             Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Строй-індустрія-1” заборгованості за неналежне виконання умов Договору підряду № 20/08 від 20.08.2008р. в розмірі 16 637,88 грн., в тому числі 14 367,34 грн. основного боргу, 2 270,54 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009р. порушено провадження по справі № 53/612, розгляд справи призначено на 23.11.2009р.

В судовому засіданні 23.11.2009р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 14.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2009р. надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 367,34 грн. основного боргу та 2 270,54 грн. неустойки.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належке повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.12.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

  В С Т А Н О В И В:

  Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.08.2008р. між сторонами у справі укладено Договір підряду № 20/08, відповідно до умов якого Підрядник (позивач) бере на себе зобов’язання виконати роботи щодо встановлення гідроізоляції на відм. –4,000 на обєкті „Рекострукція з розширення діючого підприємства під автоцентр та будіництво офісного центру по вул. Пшеничній, 4 в м. Києві (п. 1.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Загальна сума Договору визначена на підставі динамічної Договірної ціни і складає 153 134,40 грн., в тому числі ПДВ –25 522,40 грн.

29.01.2009р. сторони у справі уклади Додаткову угоду № 2 до Договору підряду № 20/08 якою погодили додаткові роботи по Договору та вартість доаткової угоди, яка складає суму в розмірі 33 595,20, в тому числі ПДВ20% - 5 599,20 грн.

На виконання умов Договору підряду та Додаткової угоди № 2 відповідач здійснив роботи на суму 177 348,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченим копіями актів виконаних робіт: № 1 за листопад 2008р., № 1 за лютий 2009р., № 1 за травень 2009р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт: за листопад 2008р., за лютий 2009р., за травень 2009р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, копії яких залученя до матеріалів справи, підписані обома сторонами у справі.

Генпідрядник перераховує аванс на розрахунковий рахунок Підрядника, в розмірі 50% відповідно до Договірної ціни, протягом 3 банківський днів, після підписання Договору (п. 4.2 Договору).

Залишкову частину суми Генпідрядник сплачує Підряднику протягом 3 днів з дня підписання сторонами Акту приймання фактично виконаних робіт по формі КБ-2В і КБ-3 (п. 4.3 Договору).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариства з обмеженою відповідальністю „Технобуд” доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався за виконані роботи позивачем на суму 165 000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача від 30.10.2008р., від 18.11.2008р., від 12.12.2008р., від 18.02.2009р., від 19.03.2009р., від 13.05.2009р., від 06.07.2009р., від 14.09.2009р. та платіжним дорученням № 1191 від 23.11.2009р.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати за виконані підрядні роботи в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4 367,34   грн.          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  4 367,34   грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

Крім стягнення з відповідача основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 2 270,54 грн. пені.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно з п. 6.3 Договору у випадку прострочки оплати, відповідно до умов даного Договору, Гкенпідрядник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми не перерахованого платежу за кожний день прострочки.

Позивач надав суду розрахунок пеню за неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду відповідно до Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 270,54 грн.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково погасив заборгованість по даному спору після порушення провадження у справі, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача державного мита та інформаційно-технічних витрат за подачу позову в повному обсязі сплаченому позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

  В И Р І Ш И В :

  1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства „Строй-індустрія-1” (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; ідентифікаційний код 35275555, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Технобуд” (03049, м. Київ, вул. Стадіонна, 21/1; ідентифікаційний код 13667869) основний борг в сумі 4 367 (чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 34 коп., пеню в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 54 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 166 (сто шістдесят шість) грн. 38 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9020608

  Суддя                                                                                               Грєхова О.А.