КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12544/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" січня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»(далі позивач, ТОВ «Суматра ЛТД») остаточно вточнивши позовні вимоги звернувся до суду з позовом про скасування рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009 року №003392330.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2010 року у задоволені позову ТОВ «Суматра ЛТД»відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ «Суматра ЛТД»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням не тільки норм процессуального права, але і норм матеріального та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на підставі направлення №216/23-8 від 24.06.2009 року проведено перевірку господарської одиниці TOB «Суматра ЛТД», а саме: магазину «Космо», розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. Ковальська,3 з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 24.06.2009р. №006296.
Перевіркою встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»(далі Закон № 265), а саме зроблено висновки про реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку згідно Додатку 3 до вищезазначеного акту перевірки на суму 37266,90 грн.
На підставі зазначеного акта, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2009р. № 0003392330 у розмірі 74533,80 грн.
Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що до акту перевірки не було додано Додатку 3, то, на його думку, це необхідно розцінювати як ненадання позивачу акту перевірки в повному обсязі, що є порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року.
Як вбачається з наданих пояснень Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, відсутність підпису в Додатку 3 (відомості) керуючої магазином «Космо», розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. Ковальська,3, що належить TOB «Суматра ЛТД»ОСОБА_3 пояснюється тим, що вона відмовилась від підписання відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей). Проте, керуюча магазином ОСОБА_3 ознайомлена з актом перевірки від 24.06.2009 року, в якому зазначено, що в магазині «Космо», розташованого за адресою: м. Дрогобич, вул. Ковальська,3 на момент проведення перевірки проводилася реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку на суму 37266,90 грн., про що свідчить її підпис та підпис продавця ОСОБА_4
Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області також зазначила, що оскільки нормативними документами не встановлено складання додатків до матеріалів перевірки в рукописному варіанті та зважаючи на чималий обсяг запасів (товарно-матеріальних цінностей) і для забезпечення уникнення помилок при підрахунку вартості товарно-матеріальних цінностей, а також для подальшої читабельності найменувань продукції, що вказана у Додатку 3 (відомості), даний Додаток 3 складений у електронному вигляді.
Як вбачається з Додатку 3 до акту перевірки від 24.06.2009р. №006296 сума товарів, які не обліковані у встановленому Законом порядку, становить 37266,90 грн.
Відповідно до зазначених положень Закону, штрафні санкції позивачу було розраховано таким чином: 2х37266,90 грн.=74533,80 грн.
Слід зазначити, що позивачем фактично не надано пояснень по суті вчиненого ним порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо реалізації позивачем товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку.
Позивач, як підставу скасування оскаржуваного рішення відповідача, зазначає порушення останнім порядку складення Додатку 3 до акту перевірки.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що порушення, вчинені особами під час проведення перевірки та складання відповідного акту, самі по собі не можуть бути підставою скасування рішення, прийнятого на підставі фактів, що встановлені такою перевіркою.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи так як судом першої інстанції не перевірено усіх обставин по справі виходячи з наступного.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Підставою для скасування винесеного відповідачем рішення є, на думку ТОВ «Суматра ЛТД», згідно з апеляційною скаргою, порушення відповідачем вимог п.2.3.2 та 2.3.3 Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме: в акті не перераховано перелік документів, що підтверджують факт порушення, не надано додатку з переліком товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Однак обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник ТОВ «Суматра ЛТД»зазначив, що ТОВ «Суматра-ЛТД»не мало можливості надати первинні документи, які підтверджували факт облікованості товару у встановленому законодавством порядку, на вимогу ДПІ під час перевірки, оскільки перевіряючими не було надано Додатку № 3 до акту перевірки, в якому мав зазначатися перелік товарів на які потрібні документи.
З приводу цього колегія суддів зауважує наступне:
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України «Про державну податкову службу України»від 04 грудня 1990 року №509.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Частиною першою статті 16 цього Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, а відповідно до частини четвертої - планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинний документ.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Слід зазначити, що всі прибуткові документи позивача для їх зберігання передаються до.
Відповідно до п.2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Згідно п.2. ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів Відповідно до п.5. ст.8 Закону, підприємство самостійно затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Як свідчать матеріали справи, Позивачем бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, розташованою у головному офісі. Також було зазначено, що всі первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операції та складаються під час здійснення господарської операції, передаються в централізовану бухгалтерію, яка знаходиться в центрального офісу позивача, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, для їх подальшого зберігання і для своєчасного відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку. Тому на час здійснення перевірки всі первинні документи, у тому числі і приходні накладні від постачальників, згідно яких товар був оприбуткований у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку могли знаходитись у головному офісі в централізованій бухгалтерії.
Через відсутність Додатку № 3 з переліком товарів під час здійснення перевірки позивач не мав можливості визначитись на який саме товар потрібно надавати накладні.
Відповідно до п.6.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву.
Згідно із ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи є водночас підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не зазначає необхідність зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.
Згідно п.2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Всі необхідні первинні документи, є у наявності підприємства, та після первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальника та подальшої реалізації товарів, накладні та товарно-транспортні документи зберігаються в бухгалтерії позивача.
Через що позовні вимоги щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 14 липня 2009 року № 003392330 - підлягають задоволенню.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів зазначає, що при винесені рішення про застосування фінансових санкцій від 14 липня 2009 року та в ході перевірки ТОВ «Суматра ЛТД»повноваження державної податкової інспекції використовувалися не з тією метою, з якою вони надані; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; упереджено; без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 14 липня 2009 року № 003392330.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» – задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2010 року – скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» від 14 липня 2009 року № 003392330 на суму 74533 гривни 80 коп..
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 січня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст рішення виготовлений 17 січня 2011 року.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13504658
|